Луцький замок у мистецькому просторі України : Тематична антологія віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. канд. філол. наук М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 88 с. + 44 с. ; іл.
Прадавній замок над тихоплинним Стиром в Луцьку творить панораму одного з найчарівніших куточків України. Його історична й духовна цінність, органічно перелита в лірику та живопис, збагачена народним мелосом, своєрідно віддзеркалюється в цьому виданні. Це тільки одна ланка в пребагатому культурному комплексі міста, яка заслуговує на пильну увагу широкого кола поціновувачів.
Цілісно проект «Луцький замок у мистецькому просторі України» є творчою візитівкою волинського краю.
В оформленні обкладинки використано художні роботи В. Жупанюка, Л. Косарук, Л. Литвина, Л. Хведчука і М. Шамрили.
Слапчук Василь. Вибране : поезії / ред.-упоряд. П. Коробчук ; передм. Є. Барана. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 584 с. – Серія «Письменники Волині – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка».
До книги увійшли вибрані твори українського письменника, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Василя Слапчука. Майстерний лірик з витонченим відчуттям світу, безкомпромісний поет-громадянин, мудрий співрозмовник, невиправний оптиміст і щирий життєлюб, філософ у творчості й житті – ось далеко не вичерпна характеристика цієї багатогранної особистості.
Северинюк В. М. Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок / В. М. Северинюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 144 с.
Структура словника тематична. Він має 16 розділів, визначених відповідно до головних сфер життєдіяльності людини – духовно-культурної, економічної, соціальної, суспільно-політичної. Прислів’я та приказки згруповано за різними значеннями, що пов’язані з людською індивідуальністю, звичками, рисами характеру, особистим та колективним досвідом, моральністю, освітою, соціальними цінностями, трудовою діяльністю, родинними зв’язками, історичною пам’яттю, релігією тощо.
Словник розрахований на широке коло читачів, представників різноманітних соціальних верств і професій: студентів та учнів, викладачів, підприємців, політиків, чиновників, митців, на усіх небайдужих до народної мудрості, образного мислення та українського слова.
При оформленні обкладинки використано репродукцію картини видатної української художниці Катерини Білокур «Квіти за тином» (1935).
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2012 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. В. В. Бабій, Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 244 с.
«Календар знаменних і пам’ятних дат Волині» видається з 1991 року. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Волинню.
Посібник відкривається хронологічним переліком пам’ятних дат на 2012 рік. Про основні події подаються: дата, назва, авторська текстова довідка, список літератури, у якому вказуються документи, книги, статті зі збірників і періодичних видань, довідники та бібліографічні посібники.
У «Календарі» є покажчик імен видатних діячів, представлених у ньому, списки авторів, які брали участь у написанні історичних і біографічних довідок, та укладачів.
Видання буде корисним для культосвітніх працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.
Троневич П. О. Великий князь Дмитрiй-Любарт i його сучасники : iсторико-краєзнавчий нарис / П. О. Троневич. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 192 с.; iл. – (Сер. «Пантеон»).
У книзi Петра Троневича на основi дослiджень документальних джерел та iсторичної лiтератури у популярнiй формi викладено погляд на iсторiю Волинської Русi, її вiдносини з Литвою, Польщею, Угорщиною, Московiєю, Ордою, Вiзантiєю i Римом у непростому XIV столiттi, коли розпочали формуватися етнiчнi особливостi Русi в складi її Волинської, Литовської i Московської частин та закладалися пiдвалини централiзованих держав-королiвств Схiдної Європи. Автор подає iсторичнi портрети володарiв цих держав – сучасникiв великого волинського князя. Основна ж увага придiлена правлiнню останнього володаря Волинсько-Галицької держави Дмитрiя-Любарта, сина великого князя Литви Гедимiна, який, будучи обраним на володимиро-галицький престол, в умовах залежностi вiд Золотої Орди та воєнних дiй з польсько-угорською коалiцiєю намагався зберiгати й продовжувати державотворчу полiтику своїх попередникiв iз княжо-королiвської родини Романовичiв. Висвiтлена його дiяльнiсть щодо збереження традицiйного устрою Волинi, утвердження її як
суверенної держави та розбудови нової столицi – мiста Луцька. Разом iз тим зроблено спробу об’єктивного показу логiчностi полiтики володарiв вище названих держав, а також православної i римо-католицької церкви щодо Волинi на той час. Полiтична дiяльнiсть церкви, якiй дослiдниками в минулi роки придiлялася недостатня увага, уведена в контекст загальнополiтичних процесiв у цих країнах, дала П. Троневичу ключ до розумiння багатьох полiтичних подiй i явищ та ходу iсторiї взагалi. Автор пiдводить нас до думки, що Волинська земля була хранителем державницьких традицiй Русi-України та первинним осередком зародження українського етносу в пiслямонгольський час.
Українською та росiйською мовами
Iрванець Олександр. П’яте перо : публiцистика / О. В. Iрванець. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 200 с.
Ну перо – ще зрозумiло. А чому п’яте? А тому, що у творчому арсеналi вiчно юного бубабiста О. Iрванця перше перо належить поезiї, друге, третє й четверте – вiдповiдно, прозi, драматургiї, перекладу. Отже, журналiстика, втiлена в її найвищiй формi – публiцистицi, виявилася на почесному п’ятому мiсцi.
В iпостасi журналiста письменник запрошує здiйснити мандрiвку i по наших рiдних теренах (Внутрiшня Україна), i до ближнiх сусiдiв, i до дальнiх (iншi територiї). Тобто – i свого не цурається, i чужого научається. Себто - i себе показує, i людей бачить.
Але попри свої начебто частi поїздки-польоти за тридев’ятi i просто дев’ятi моря, лiтератор солiдарний з журавлем з вiдомого дитячого (платоноворонькового) вiршика, який на питання, де найкращая земля, вiдповiдає: «Краще рiдної немає!»
Процюк Степан. Тiнi з’являються на свiтанку : есеїстика / С. В. Процюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 216 с.
Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критикiв i читачiв, надiлена енергетичним магнетизмом.
У цiй книжцi письменник пише про страх смертi i втрачене кохання, iстерiю i хiрургiчнi дiагнози.
«Тiнi з’являються на свiтанку» розпочинається екзистенцiйним натуралiзмом, а завершується химерними алегорiями iз багатошаровим змiстом.
Цей шлях варто пройти самому. Ви будете захоплюватися чи дратуватися, погоджуватися чи заперечувати окремi твердження, але не облишите читання. Бо те, що пише Степан Процюк, стосується кожної i кожного.
*******************`
|
|
Iсторико-культурний заповiдник “Старе мiсто”
Старовинне мiсто. Мiсто-легенда. Кожен будинок, кожен камiнець брукiвки приховує в собi таємницi iсторiї, i лише деякi з них мiсто розповiло своїм мешканцям. Розкрити i зрозумiти iншi можна лише душею. Верхнiй замок – велична споруда, де i в нашi днi панує дух середньовiччя. Могутнi стiни i вежi замку зберiгають спогади про витоки багатох полiтичних подiй литовсько-польської доби, полiтичне та приватне життя тогочасної знатi. Через браму Воротньої вежi проходили литовський князь Любарт Гедимiнович, його наступник князь Вiтовт, князi Ягайло, Свiдригайло, римський iмператор Сигизмунд та багато iнших представникiв тогочасної європейської елiти. Iсторiя замку налiчує близько шестисот рокiв – ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будiвництво фортецi. Однак повнiстю задум був втiлений лише у 1430-1542 рр. за часiв пануваня князя Свiдригайла. Незважаючи на те, що будiвництво здiйснювалося за єдиним задумом, ще й сьогоднi можна прослiдкувати як готика змiнюється пануючим на той час у Європi ренесансом. Окрiм Воpотньої вежi на сторожi замку стоять Стирова та Владича, якi ще з давнiх часiв символiзують мiсто-острiв.
Сьогоднi у баштах розмiщено музейнi експозицiї, що знайомлять вiдвiдувачiв з рiзновидами старовинних дзвонiв, зброєю та будiвельною керамiкою минулих вiкiв. Посеред замку був розташований палац, який, власне, i був осередком полiтичного життя князiвства. (На жаль, зараз залишки палацу знаходяться пiд зем-лею). Також у замку розмiстився кафедральний собор Iоанна Богослова, що мав велике релiгiйне значення – церква стала усипальницею литовського князя Любарта та iнших волинських князiв. Подих часу залишив нам лише пiдземну частину церкви, однак оздоблення пам’ятки збереглося досить добре. Собор прикрашають барвистi фрески з зображеннями постатей святих, рiзноманiтних геометричних вiзерункiв, зiрок, коней, давнi написи.
Нещодавнi археологiчнi розкопки зробили пiдземелля доступним для туристiв. Оборонний потенцiал Луцька доповнювався також Окольним Замком, що складався з 4-х дерев’яних i 4-х мурованих стiн, до-вжина яких становила аж 760 м (!). I якщо у Високому замку знаходилася резиденцiя князiв, то у Окольному замку мешкало дворянство – урядовцi, вiйськовослужбовцi, представники судочинства. На жаль сьогоднi Окольний замок – лише легенда, яку нам щоразу нагадує вежа князiв Чарторийських – єдина, що знехтувала вiками, щоб донести до князiвських нащадкiв пам’ять про прадавню iсторiю нашого мiста. Пiд стiнами Окольного замку розташувалися торгово-ремiсничi квартали, що мали власний уряд та були юридично незалежнi вiд замку. Вздовж колишньої де-рев’яної стiни Окольного замку розкинувся комплекс будiвель з дзвiнницею: у серединi XVI столiття тут, на мiсцi дерев’яного було вимурувано кафердральний костьол. Поруч з ним знаходилася латинська школа. А у серединi ХIХ столiття у навколишнiх будинках розмiщується монастир шарiток (сестер милосердя), який нинi вважається археологiчною пам’яткою.
Дзвiнниця, що стоїть помiж будинками монастиря була збудована десь у XVII столiттi. Можливо, одночасно з католицьким собором Петра i Павла (1616-1640), в якому втiлено задум вiдомого iталiйського архiтектора Джакомо Брiанi. Пожежа 1781 року завдає костелу значної шкоди, i перебудова 1781-1787 рр. змiнює барокко класицизмом. З пiвдня до собору було прибудовано колегiум. На той час кол егiум вiдiгравав значну роль у просвiтництвi, володiв великою бiблiотекою, влаштовував театральнi вистави. Його пiвденно-захiдний фасад є особливо цiкавим з архiтектурної точки зору. Бiйницi костелу пiдкреслюють його значення як оборонної складової мiста. Зразу ж за колегiумом знаходиться вежа князiв Чарторийських. Поблизу Собору святих апостолiв Петра i Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям – у 90-х роках IХ столiття тут проживала родина Косачiв, що подарувала Українi двох талановитих письменниць – Олену Пчiлку та Лесю Українку. З iншого боку костьолу розташувався монастир єзуїтiв XVII столiття, а на пiвдень вiд нього розкинувся комплекс будiвель монастиря бригiток. Спочатку вiн знаходився на мiсцi – палацу Радзивiлiв. Потiм добудувалися примiщення костелу дзвiнницi, житловi примiщення.
У 1968 роцi археологiчнi розкопки поблизу монастиря виявили залишки Димитрiвської церкви – однiєї з найдавнiших пам’яток православ’я у Луцьку. Саме тодi, у XIV-XVI столiттi iнтенсивно освоюється заболочена територiя на захiд вiд замкiв. Сюди поступово перемiщується центр мiста, – тут будується палац Вiтовта, ратуша, поселяється вiрменська колонiя. На березi Стиру знаходиться будинок духовної семiнарiї. Це – одна з пiзнiших будiвель найдавнiшого католицького монастиря у Луцьку – монастиря домiнiканцiв. Поруч з ним розташувалося єврейське поселення. Найбiльш видатною пам’яткою цього масиву є синагога, що походить з XVII столiття. Обороннi характеристики споруди пояснюють її другу назву – “Малий замок”.
Далi на пiвнiч височiє над будiвлями неоготична лютеранська кiрха, вiк якої сягає до близько ста рокiв. Її будiвництво було пов’язане з поселенням нiмецької колонiї. Православна церква Святої Покрови також символiзує культову архiтектуру минулих вiкiв. Споруда знаходиться набагато нижче дороги, що ще раз нагадує про її вiк – ще у 1583 роцi церква згадується як дуже стара. Саме тут донедавна знаходилась iкона Святої Богородицi – одна з найдревнiших в Українi. Поблизу майдану “Братський Мiст” потопає в зеленi Хресто-Воздвиженська церква – чи не головна споруда монастиря василiан, що уособлює боротьбу православних українцiв з засиллям католицизму. Ближче до замку можна побачити товстi стiни, за переказами, залишки палацу Вiтовта. Луцьк – мiсто, де переплелися рiзноманiтнi етноси та релiгiйнi течiї. Майже поруч знаходяться православна Покровська церква i католицький костел, лютеранська кiрха i єврейська синагога.
Вiтри вiкiв дещо змiнили цi перлини старовини, але й сьогоднi мешканцi та гостi мiста все ще можуть милуватися цими величними спорудами. Нагромадження рiзних архiтектурних стилiв, поєднання культур та релiгiй, нацiй та мов створили Луцьк таким, яким ми його бачимо сьогоднi – чарiвним i неповторним!
|
|
***********
БЛОГИ
БІБЛІОТЕК – ФІЛІЙ
ЦЕНТРАЛЬНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ
БІБЛІОТЕКА - ФІЛІЯ № 2 ДЛЯ ДІТЕЙ"
***********
Проекти,
реалізовані на базі Луцької ЦБС:
2011 рік
Конкурс "Спiвпраця бiблiотек з мiсцевими громадами"
Центральна бiблiотека для дiтей стала одним з переможцiв.
*****
Програма «Бiблiомiст» визначила групу українських публiчних бiблiотек, що пройшли вiдкритий конкурсний вiдбiр i стали переможцями основного раунду конкурсу
«Органiзацiя нових бiблiотечних послуг з використанням вiльного доступу до Iнтернету - II ».
Серед переможцiв -
Луцька мiська централiзована бiблiотечна система
*********
2010 рiк - Луцька мiська централiзована бiблiотечна система визнана одним з переможцiв конкурсу "LEAP-2010: оновлення комп'ютерiв i програмного забезпечення для успiшних Iнтернет-центрiв", оголошеного Посольством США в Українi.
2009 - 2011pp."
Цiльова программа
"Бiблiотека - територiя дитинства.
2008 рiк - "Культосвiтнi
заклади i активiзацiя громад"Семiнар - тренiнг в рамках проекту Фундацiї iменi князiв -благодiйникiв Острозьких та мiжнародного фонду "Вiдродження"
2006 рiк
«Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек Connekt - II»
2005 рiк - "Польська бiблiотека i читальня".
Проект реалiзований за сприяння Генерального Консульства Республiки Польщi в мiстi Луцьку, польської фундацiї <Септер Полонiя>, товариства польської культури iм. Эви Фелiнської та управлiння культури виконавчого комiтету Луцької мiської ради на базi бiблiотеки-фiлiалу №6.
2004 рiк - "Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (LEAP-IV)".
Проект реалiзований за пiдтримки виконавчого комiтету Луцької мiської ради та Посольства США в Українi на базi центральної бiблiотеки для дiтей
(пр. Грушевського,1).
|
|
|
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
Нацiональної
Спiлки
письменникiв
України
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
творчої
молодi "
"Лесин кадуб"
*******************
|
|
">
|
