Луцький замок у мистецькому просторі України : Тематична антологія віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. канд. філол. наук М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 88 с. + 44 с. ; іл.
Прадавній замок над тихоплинним Стиром в Луцьку творить панораму одного з найчарівніших куточків України. Його історична й духовна цінність, органічно перелита в лірику та живопис, збагачена народним мелосом, своєрідно віддзеркалюється в цьому виданні. Це тільки одна ланка в пребагатому культурному комплексі міста, яка заслуговує на пильну увагу широкого кола поціновувачів.
Цілісно проект «Луцький замок у мистецькому просторі України» є творчою візитівкою волинського краю.
В оформленні обкладинки використано художні роботи В. Жупанюка, Л. Косарук, Л. Литвина, Л. Хведчука і М. Шамрили.
Слапчук Василь. Вибране : поезії / ред.-упоряд. П. Коробчук ; передм. Є. Барана. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 584 с. – Серія «Письменники Волині – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка».
До книги увійшли вибрані твори українського письменника, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Василя Слапчука. Майстерний лірик з витонченим відчуттям світу, безкомпромісний поет-громадянин, мудрий співрозмовник, невиправний оптиміст і щирий життєлюб, філософ у творчості й житті – ось далеко не вичерпна характеристика цієї багатогранної особистості.
Северинюк В. М. Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок / В. М. Северинюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 144 с.
Структура словника тематична. Він має 16 розділів, визначених відповідно до головних сфер життєдіяльності людини – духовно-культурної, економічної, соціальної, суспільно-політичної. Прислів’я та приказки згруповано за різними значеннями, що пов’язані з людською індивідуальністю, звичками, рисами характеру, особистим та колективним досвідом, моральністю, освітою, соціальними цінностями, трудовою діяльністю, родинними зв’язками, історичною пам’яттю, релігією тощо.
Словник розрахований на широке коло читачів, представників різноманітних соціальних верств і професій: студентів та учнів, викладачів, підприємців, політиків, чиновників, митців, на усіх небайдужих до народної мудрості, образного мислення та українського слова.
При оформленні обкладинки використано репродукцію картини видатної української художниці Катерини Білокур «Квіти за тином» (1935).
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2012 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. В. В. Бабій, Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 244 с.
«Календар знаменних і пам’ятних дат Волині» видається з 1991 року. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Волинню.
Посібник відкривається хронологічним переліком пам’ятних дат на 2012 рік. Про основні події подаються: дата, назва, авторська текстова довідка, список літератури, у якому вказуються документи, книги, статті зі збірників і періодичних видань, довідники та бібліографічні посібники.
У «Календарі» є покажчик імен видатних діячів, представлених у ньому, списки авторів, які брали участь у написанні історичних і біографічних довідок, та укладачів.
Видання буде корисним для культосвітніх працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.
Троневич П. О. Великий князь Дмитрiй-Любарт i його сучасники : iсторико-краєзнавчий нарис / П. О. Троневич. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 192 с.; iл. – (Сер. «Пантеон»).
У книзi Петра Троневича на основi дослiджень документальних джерел та iсторичної лiтератури у популярнiй формi викладено погляд на iсторiю Волинської Русi, її вiдносини з Литвою, Польщею, Угорщиною, Московiєю, Ордою, Вiзантiєю i Римом у непростому XIV столiттi, коли розпочали формуватися етнiчнi особливостi Русi в складi її Волинської, Литовської i Московської частин та закладалися пiдвалини централiзованих держав-королiвств Схiдної Європи. Автор подає iсторичнi портрети володарiв цих держав – сучасникiв великого волинського князя. Основна ж увага придiлена правлiнню останнього володаря Волинсько-Галицької держави Дмитрiя-Любарта, сина великого князя Литви Гедимiна, який, будучи обраним на володимиро-галицький престол, в умовах залежностi вiд Золотої Орди та воєнних дiй з польсько-угорською коалiцiєю намагався зберiгати й продовжувати державотворчу полiтику своїх попередникiв iз княжо-королiвської родини Романовичiв. Висвiтлена його дiяльнiсть щодо збереження традицiйного устрою Волинi, утвердження її як
суверенної держави та розбудови нової столицi – мiста Луцька. Разом iз тим зроблено спробу об’єктивного показу логiчностi полiтики володарiв вище названих держав, а також православної i римо-католицької церкви щодо Волинi на той час. Полiтична дiяльнiсть церкви, якiй дослiдниками в минулi роки придiлялася недостатня увага, уведена в контекст загальнополiтичних процесiв у цих країнах, дала П. Троневичу ключ до розумiння багатьох полiтичних подiй i явищ та ходу iсторiї взагалi. Автор пiдводить нас до думки, що Волинська земля була хранителем державницьких традицiй Русi-України та первинним осередком зародження українського етносу в пiслямонгольський час.
Українською та росiйською мовами
Iрванець Олександр. П’яте перо : публiцистика / О. В. Iрванець. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 200 с.
Ну перо – ще зрозумiло. А чому п’яте? А тому, що у творчому арсеналi вiчно юного бубабiста О. Iрванця перше перо належить поезiї, друге, третє й четверте – вiдповiдно, прозi, драматургiї, перекладу. Отже, журналiстика, втiлена в її найвищiй формi – публiцистицi, виявилася на почесному п’ятому мiсцi.
В iпостасi журналiста письменник запрошує здiйснити мандрiвку i по наших рiдних теренах (Внутрiшня Україна), i до ближнiх сусiдiв, i до дальнiх (iншi територiї). Тобто – i свого не цурається, i чужого научається. Себто - i себе показує, i людей бачить.
Але попри свої начебто частi поїздки-польоти за тридев’ятi i просто дев’ятi моря, лiтератор солiдарний з журавлем з вiдомого дитячого (платоноворонькового) вiршика, який на питання, де найкращая земля, вiдповiдає: «Краще рiдної немає!»
Процюк Степан. Тiнi з’являються на свiтанку : есеїстика / С. В. Процюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 216 с.
Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критикiв i читачiв, надiлена енергетичним магнетизмом.
У цiй книжцi письменник пише про страх смертi i втрачене кохання, iстерiю i хiрургiчнi дiагнози.
«Тiнi з’являються на свiтанку» розпочинається екзистенцiйним натуралiзмом, а завершується химерними алегорiями iз багатошаровим змiстом.
Цей шлях варто пройти самому. Ви будете захоплюватися чи дратуватися, погоджуватися чи заперечувати окремi твердження, але не облишите читання. Бо те, що пише Степан Процюк, стосується кожної i кожного.
*******************`
|
|
Луцький Верхній замок один з небагатьох середньовічних замків, який зберігся до наших днів. Побудований в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340-1385 роках, він разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією уряду і глави держави.
Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. У свій час він також вважався фортифікаційною пам'яткою старовини Литви, Польщі і Росії.
В 1429 році великий князь Литви Вітовт приймав у тутешньому замку монархів європейських держав.
Після смерті Вітовта польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте в час короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми польського війська та відстояв незалежність краю.
Зміщений з великокнязівського престолу в Литві, Свидригайло як альтернативу обрав Луцький замок, розбудувавши тут свою резвденцію автономної держави за литовським зразком.
3 втратою автономії і статусу князівської резиденції замок залишився могутньою фортецею, адміністративною, політичною і духовною столицею краю. В часи спустошливих татарських набігів рубежу ХУ-ХУІ ст. замок у Луцьку надавав надійний захист місцевому населенню.
Впродовж багатьох віків тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископи, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії. Через цю школу адміністративного управління пройшла плеяда визначних громадських і державних діячів, серед яких був і гетьман України Іван Виговський.
Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’іздову, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами, будинок шляхетських судів XVIII ст., повітову скарбницю поч. XIX ст. а також археологічні залишки собору Івана Богослова XII ст. та князівського палацу ХІУ-ХУІ ст.
Відвідавши замок, ви можете безпосередньо оглянути башти і споруди, пройтись по його мурах.
На головному фасаді В'Їздової башти зауважте над сучасною брамою широку і вузьку замуровані арки: це давні в’їзд і вхід до замку, які були обладнані підйомними мостами.
В замку, на фундаментах князівського палацу, який примикав до В'їздової башти, останнім луцьким старостою Ю.Чарторийським був зведений будинок повітової канцелярії і шляхетських судів. Нині в ньому розмістився художній відділ Волинського краєзнавчого музею.
Посередині замкового двору від; давньоруських часів існувала соборна церква Івана Богослова. В ній захороненні луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро Любарт. Зараз над розкритими археологами мурами древньої святині, що 600 літ була духовною столицею східної Волині, споруджено павільйон, в якому планується створення музею.
Будиночок з колонами - повітова скарбниця військового відомства - постав на місці двору владики у 1807 році.
За повітовою скарбницею розташована Владича башта, утримувана в давні часи на кошти владики, від чого і одержала відповідну назву. В ній окрім експозиції замковогоарсеналу можна відвідати єдиний в Україні музей дзвонів.
Під муром, що змикає Владичу і Стирову башти, знаходиться досить великий підвал, в якому зберігались запаси продуктів на випадок облоги замку.
Стирова башта використовувалась замковою канцелярією і архівом, тож, власне, завдяки їй збережено півтора мільйони документів в так званих гродських книгах. Підвальний поверх вежі служив в'язницею для засуджених до страти. В ній провів останні дні свого життя поет і громадський діяч ХУІІ - початку XVIII ст. Данило Братковський.
Майбутнє національного пам'ятника архітектури України - Луцького замку бачиться дирекції Луцького державного історико-культурного заповідника у відновленні його історичного архітектурного образу шляхом дальшої реставрації та показу функцій через музеєфікацію замкових об'єктів. Замок, максимально відновивши свій давній вигляд, має стати музейним комплексом, який розкриє свою і нашу історію.
П. Троневич - завідуючий науково-дослідним відділом історико-культурного заповідника «Старе місто»
|
|
**************
Заходи бібліотек з 14.05 по 20.05
Працівники Луцької міської центральної бібліотеки для дітей долучились до конкурсу «БібліоКіноФест: Кадри вирішують все», в рамках програми "Бібліоміст"
Відео ролик має назву "Бібліотека - територія дитинства"
переглянути відео можна натиснувши на
ПОСИЛАННЯ
**************
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ
**************
|
***********
2011 РІК
Kонкурс співпраці бібліотек з місцевими громадам. Проект «Волонтерство в бібліотеці»
"Органiзацiя нових бiблiотечних послуг з використанням вiльного доступу до Iнтернету - II"
2010 РІК
"LEAP-2010: оновлення комп'ютерiв i програмного забезпечення для успiшних Iнтернет-центрiв"
2008 РІК
"Культосвiтнi заклади i активiзацiя громад"
2007 РІК
«Бібліотека - територія дитинства»
2006 РІК
«Інтернет для читачів публічних бібліотек. Connect ІІ».
2004 РІК
«Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (LEAP-IV)».
БЛОГИ
БІБЛІОТЕК – ФІЛІЙ
ЦЕНТРАЛЬНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ
БІБЛІОТЕКА - ФІЛІЯ № 2 ДЛЯ ДІТЕЙ"
***********
***********
|
|
|
*******************
*******************
*******************
ПВД "Твердиня"
Ознайомитися із книжковими новинками
видавництва можна
ТУТ"
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
Нацiональної
Спiлки
письменникiв
України
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
творчої
молодi "
"Лесин кадуб"
*******************
|
|
">
|
