Луцький замок у мистецькому просторі України : Тематична антологія віршів ХІХ–ХХІ ст. / упоряд. канд. філол. наук М. М. Хмелюк, В. М. Кумановська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 88 с. + 44 с. ; іл.
Прадавній замок над тихоплинним Стиром в Луцьку творить панораму одного з найчарівніших куточків України. Його історична й духовна цінність, органічно перелита в лірику та живопис, збагачена народним мелосом, своєрідно віддзеркалюється в цьому виданні. Це тільки одна ланка в пребагатому культурному комплексі міста, яка заслуговує на пильну увагу широкого кола поціновувачів.
Цілісно проект «Луцький замок у мистецькому просторі України» є творчою візитівкою волинського краю.
В оформленні обкладинки використано художні роботи В. Жупанюка, Л. Косарук, Л. Литвина, Л. Хведчука і М. Шамрили.
Слапчук Василь. Вибране : поезії / ред.-упоряд. П. Коробчук ; передм. Є. Барана. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 584 с. – Серія «Письменники Волині – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка».
До книги увійшли вибрані твори українського письменника, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка Василя Слапчука. Майстерний лірик з витонченим відчуттям світу, безкомпромісний поет-громадянин, мудрий співрозмовник, невиправний оптиміст і щирий життєлюб, філософ у творчості й житті – ось далеко не вичерпна характеристика цієї багатогранної особистості.
Северинюк В. М. Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок / В. М. Северинюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 144 с.
Структура словника тематична. Він має 16 розділів, визначених відповідно до головних сфер життєдіяльності людини – духовно-культурної, економічної, соціальної, суспільно-політичної. Прислів’я та приказки згруповано за різними значеннями, що пов’язані з людською індивідуальністю, звичками, рисами характеру, особистим та колективним досвідом, моральністю, освітою, соціальними цінностями, трудовою діяльністю, родинними зв’язками, історичною пам’яттю, релігією тощо.
Словник розрахований на широке коло читачів, представників різноманітних соціальних верств і професій: студентів та учнів, викладачів, підприємців, політиків, чиновників, митців, на усіх небайдужих до народної мудрості, образного мислення та українського слова.
При оформленні обкладинки використано репродукцію картини видатної української художниці Катерини Білокур «Квіти за тином» (1935).
Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2012 рік / упр. культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. В. В. Бабій, Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 244 с.
«Календар знаменних і пам’ятних дат Волині» видається з 1991 року. До нього включаються матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя області, ювілеї видатних уродженців краю та відомих діячів, життя і діяльність яких пов’язані з Волинню.
Посібник відкривається хронологічним переліком пам’ятних дат на 2012 рік. Про основні події подаються: дата, назва, авторська текстова довідка, список літератури, у якому вказуються документи, книги, статті зі збірників і періодичних видань, довідники та бібліографічні посібники.
У «Календарі» є покажчик імен видатних діячів, представлених у ньому, списки авторів, які брали участь у написанні історичних і біографічних довідок, та укладачів.
Видання буде корисним для культосвітніх працівників, викладачів, студентів, краєзнавців.
Троневич П. О. Великий князь Дмитрiй-Любарт i його сучасники : iсторико-краєзнавчий нарис / П. О. Троневич. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 192 с.; iл. – (Сер. «Пантеон»).
У книзi Петра Троневича на основi дослiджень документальних джерел та iсторичної лiтератури у популярнiй формi викладено погляд на iсторiю Волинської Русi, її вiдносини з Литвою, Польщею, Угорщиною, Московiєю, Ордою, Вiзантiєю i Римом у непростому XIV столiттi, коли розпочали формуватися етнiчнi особливостi Русi в складi її Волинської, Литовської i Московської частин та закладалися пiдвалини централiзованих держав-королiвств Схiдної Європи. Автор подає iсторичнi портрети володарiв цих держав – сучасникiв великого волинського князя. Основна ж увага придiлена правлiнню останнього володаря Волинсько-Галицької держави Дмитрiя-Любарта, сина великого князя Литви Гедимiна, який, будучи обраним на володимиро-галицький престол, в умовах залежностi вiд Золотої Орди та воєнних дiй з польсько-угорською коалiцiєю намагався зберiгати й продовжувати державотворчу полiтику своїх попередникiв iз княжо-королiвської родини Романовичiв. Висвiтлена його дiяльнiсть щодо збереження традицiйного устрою Волинi, утвердження її як
суверенної держави та розбудови нової столицi – мiста Луцька. Разом iз тим зроблено спробу об’єктивного показу логiчностi полiтики володарiв вище названих держав, а також православної i римо-католицької церкви щодо Волинi на той час. Полiтична дiяльнiсть церкви, якiй дослiдниками в минулi роки придiлялася недостатня увага, уведена в контекст загальнополiтичних процесiв у цих країнах, дала П. Троневичу ключ до розумiння багатьох полiтичних подiй i явищ та ходу iсторiї взагалi. Автор пiдводить нас до думки, що Волинська земля була хранителем державницьких традицiй Русi-України та первинним осередком зародження українського етносу в пiслямонгольський час.
Українською та росiйською мовами
Iрванець Олександр. П’яте перо : публiцистика / О. В. Iрванець. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 200 с.
Ну перо – ще зрозумiло. А чому п’яте? А тому, що у творчому арсеналi вiчно юного бубабiста О. Iрванця перше перо належить поезiї, друге, третє й четверте – вiдповiдно, прозi, драматургiї, перекладу. Отже, журналiстика, втiлена в її найвищiй формi – публiцистицi, виявилася на почесному п’ятому мiсцi.
В iпостасi журналiста письменник запрошує здiйснити мандрiвку i по наших рiдних теренах (Внутрiшня Україна), i до ближнiх сусiдiв, i до дальнiх (iншi територiї). Тобто – i свого не цурається, i чужого научається. Себто - i себе показує, i людей бачить.
Але попри свої начебто частi поїздки-польоти за тридев’ятi i просто дев’ятi моря, лiтератор солiдарний з журавлем з вiдомого дитячого (платоноворонькового) вiршика, який на питання, де найкращая земля, вiдповiдає: «Краще рiдної немає!»
Процюк Степан. Тiнi з’являються на свiтанку : есеїстика / С. В. Процюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 216 с.
Есеїстика Степана Процюка, на думку багатьох критикiв i читачiв, надiлена енергетичним магнетизмом.
У цiй книжцi письменник пише про страх смертi i втрачене кохання, iстерiю i хiрургiчнi дiагнози.
«Тiнi з’являються на свiтанку» розпочинається екзистенцiйним натуралiзмом, а завершується химерними алегорiями iз багатошаровим змiстом.
Цей шлях варто пройти самому. Ви будете захоплюватися чи дратуватися, погоджуватися чи заперечувати окремi твердження, але не облишите читання. Бо те, що пише Степан Процюк, стосується кожної i кожного.
*******************`
|
|
Місто Луцьк древнє і вічно молоде. В ньому гармонійно поєднуються прадавній дух минулого і стрімкий поступальний розвиток сучасності, європейська вишуканість і щира українська гостинність.
Відвідавши наше місто, Ви зможете відчути чарівну гармонію історичної
минувшини з мальовничою волинською природою.
Луцьк - одне з найбільших міст Західної України. Чисельність його населення становить близько 205 тисяч мешканців. Територія міста – 4161 га. Враховуючи географічні, економічні, побутові особливості, місто розділене на 11 мікрорайонів: Старе місто, Центр, Завокзальний район, Теремно, Гуща, Вишків, район Дубнівської, Кичкарівка, Красне, Гнідава, Вересневе. До головних географічних переваг належить прикордонне положення міста - безпосередньо сусідами Волині є Польща та Білорусь.
Назва міста Лучеська походить від слова „ лук” ,тобто „ коліно, вигин ріки”. Інша легенда пов’язує назву „Лучеська” з ім’ям вождя східнослов’янського племені дулібів - Луки, який ніби то, й заснував стародавнє місто. Офіційною датою заснування міста вважається перша згадка про Луцьк в Іпатіївському літописі, датована 1085 роком. Археологічні ж дослідження вказують на існування поселень на території міста ще до часів неоліту (ІІІ тис. до н.е.).
Окрасою старої частини міста є Замок Любарта. Його історія налічує близько шестисот років.
Місто Луцьк – це місто-фортеця, місто мирного співіснування церков та монастирів різних віросповідань: бернардинський, домініканський, іезуїтський, сестер-бригідок, будівлі деяких з них залишилися і до нині.
Поблизу католицького Костелу Святих апостолів Петра і Павла на Замковій площі примостився двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям – у 90-х роках ХІХ століття тут проживала родина Косачів, що подарувала
Україні двох талановитих письменниць – Олену Пчілку та Лесю Українку.
На березі річки Стиру, що дугою омиває Старе місто, знаходиться одна з будівель найдавнішого католицького монастиря у Луцьку – монастиря домініканців. Нині тут розмістилася православна духовна семінарія. Північніше височіє над дахами приватних будинків неготична лютеранська кірха, вік якої близько ста років.
По-сусідству - православна церква Святої Покрови. Ще у 1583 році дана споруда згадується як дуже стара. Саме тут донедавна знаходилась ікона Святої Богородиці – одна з найдревніших в Україні.
Сучасний історичний центр Луцька – це архітектурна забудова ХІХ –ХХ століть. Найдавніша частина ( вул. Кривий Вал) почала заселятися ще за часів князювання Свидригайла , тобто у ХУ столітті.
Головна пішохідна артерія міста – вулиця Лесі Українки – пам’ятка архітектури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Деякі будинки за традицією того часу прикрашено мереживом балконних решіток та дашків над входами. Сьогодні проводяться реставраційні роботи, що повертають будівлям їх первинну красу.
В цій частині міста на кожному кроці примостилися маленькі крамнички та затишні кав’ярні.. Арт-галерея „Крайня хата” та галерея мистецтв волинської обласної спілки художників знайомлять відвідувачів з художньою творчістю майстрів нашого краю. Любителі старовини можуть зазирнути до магазинів антикваріату. А у святкові дні ця вулиця перетворюється на суцільну виставку робіт майстрів народної творчості.
Вулиця Богдана Хмельницького милує перехожих казковими видами будиночків кінця минулого століття. Тут відкрито пам’ятник покровителю міста – Святому Миколаю.
В самому центрі міста, на Театральному майдані, - обласний музично-драматичний театр ім.. Т.Г.Шевченка та пам’ятник Лесі Українці – традиційне місце зустрічі закоханих «під годинником» та проведення молодіжних концертів.
Луцьк – місто міжнародних та всеукраїнських фестивалів: „Поліське літо з фольклором”, „Оберіг”, „Берегиня”,
„Меч Луцького замку”, дзвонарського мистецтва „Благовіст” , „Різдв’яна містерія”.
Проспект Волі – головна проїжджа магістраль міста. Поруч з пам’ятником Тарасу Шевченку формується новий майдан –Університетський. Водограй фонтанів поведе Вас в парк ім. Лесі Українки, що займає понад……..га природного ландшафту колишньої заплави річки Стиру. Це чисті, зелені легені міста. Атракціони і літні кафе, дитяче містечко і зоопарк створюють відчуття комфорту та справжнього відпочинку.
У світ історії і культури запросить Волинський краєзнавчий музей та музей Волинської ікони.
Нагромадження різних архітектурних стилів, поєднання культур, націй та мов створили Луцьк таким, яким ми його бачимо сьогодні – чарівним, красимив і неповторним.
|
|
**************
Заходи бібліотек з 14.05 по 20.05
Працівники Луцької міської центральної бібліотеки для дітей долучились до конкурсу «БібліоКіноФест: Кадри вирішують все», в рамках програми "Бібліоміст"
Відео ролик має назву "Бібліотека - територія дитинства"
переглянути відео можна натиснувши на
ПОСИЛАННЯ
**************
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ
**************
|
***********
2011 РІК
Kонкурс співпраці бібліотек з місцевими громадам. Проект «Волонтерство в бібліотеці»
"Органiзацiя нових бiблiотечних послуг з використанням вiльного доступу до Iнтернету - II"
2010 РІК
"LEAP-2010: оновлення комп'ютерiв i програмного забезпечення для успiшних Iнтернет-центрiв"
2008 РІК
"Культосвiтнi заклади i активiзацiя громад"
2007 РІК
«Бібліотека - територія дитинства»
2006 РІК
«Інтернет для читачів публічних бібліотек. Connect ІІ».
2004 РІК
«Iнтернет для читачiв публiчних бiблiотек (LEAP-IV)».
БЛОГИ
БІБЛІОТЕК – ФІЛІЙ
ЦЕНТРАЛЬНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ
БІБЛІОТЕКА - ФІЛІЯ № 2 ДЛЯ ДІТЕЙ"
***********
***********
|
|
|
*******************
*******************
*******************
ПВД "Твердиня"
Ознайомитися із книжковими новинками
видавництва можна
ТУТ"
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
Нацiональної
Спiлки
письменникiв
України
*******************
Волинська
обласна
органiзацiя
творчої
молодi "
"Лесин кадуб"
*******************
|
|
">
|
